Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
(не смог вставить коментарий в текст призведения по непонятной причине) Это стихотворение я продекламировал на мероприятии в котором участвовал инвалид первой группы: Руслан Шамсутдинов. Он был рожден слепым. Но в отличии от многих себе подобных слепых детей, с раннего детства отличаллся своей подвижностью, и пытливым умом. Он учился игре на аккордеоне, для этого, при помощи провожатого, каждый раз ездил в крнсерваторию на метро. Но случилось несчастье, люди не зная про его зрение, в толкучке столкнули его под приближающийся вагон. Ноги были ампутированы. Левая половина лица сильно деформированна. Так же были повреждены другие части тела. Не смотря ни на что, он выжил, мало того, он продолжил обучение. Преподаватели музыки из консерватории, сами приезжали к нему домой. Сейчас Руслан активно выступает на благотворительных концертах. Работает учителем комьпьютерной грамотности для слепых. Верит в Иисуса Христа.
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
