Лишь будучи на острие,
То понимаешь свою хрупкость.
И переплавившись в огне,
Ты сможешь видеть свою глупость.
И посмотрев со стороны
На свои тщетные усилья,
Ты, наконец, поймешь, кто ты -
Комочек нервов и бессилья.
Так почему же ты ведешь
Себя словно король на троне?
Твоя уверенность - лишь ложь,
Фальшивый изумруд в короне.
А может, это благодать?
Ты окружен Его вниманьем?
По крайней мере, нужно знать
Что без Него лишь прозябанье.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
